Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський державний медичний університет Кафедра факультетської педіатрії “Бронхіальна астма” Підготувала студентка медичного факультету Івано-Франківськ 2006 План Визначення “бронхіальна астма” (БА), актуальність проблеми, . поширеність Основні фактори, які спонукають до виникнення БА. Класифікація і характеристика груп алергенів Класифікація БА на сучасному етапі Патогенез БА Клінічно-парклінічна характеристика періодів БА Основні критерії атопічної БА Основні відмінні критерії інфекційно-алергічної БА Характеристика БА за ступенями тяжкості Кліноко-парклінічна характеристика астматичного стану Основні діагностичні критерії БА Методи діагностика БА Принципи лікування БА Поетапна терапія астматичного статусу. Бронхіальна астма (БА) – хронічне запалення дихальних шляхів з поширеною, але варіабельною обструкцією та зростаючою бронхіальною гіперчутливістю до різних стимуляторів….. зумовлене специфічними імунологічними (сенсибілізація або алергія) або неспецифічними механізмами, основноюклінічною ознакою якого є приступ утрудненого дихання або ядухи за рахунок бронхоспазму, набряку стінки бронхів. Нажаль поширеність астми у дітей збільшується у всьому світі, а діагностика і лікування проводиться недостатньо добре. Питома вага БА в структурі бронхолегенвої патології в дитячому віці 27,6-60%. У 70% випадків перші прояви хвороби виникають в перші 5 років життя. Частіше хворіють хлопчики, але з віком статева різниця зникає. Серед дітей переважають міські діти з регіонів з підвищеною вологістю, розвинених промислових зонах. Основними факторами, які спонукають до виникнення БА є: антенатальні – перебіг вагітності: шкідливі умови праці, токсикози, алергічні реакції, перенесені ГРВІ; фактори в ранньому дитинстві: забезпечення раціонального харчування, обов'язковою умовою якого є природне вигодовування; наявність аномалій конституції, особливо ЕКД при атопічній БА; спадкові аспекти. У хворих дітей з БА обтяжена спадковість має місце у 53-78% випадків; генетичні маркери. Безсумнівним доказом участі генетичного компоненту в реалізації БА є слідуюче: у дітей з атопічною формою значно частіше була група крові А, фенотип ARh+, а при інфекційно-алергічній - ОRh+та ВRh+. Особливе значення має вивчення антигенів гістосумісності (системи HLA – антигенів), порушення в якій веде до дезорганізації лімфоцитів та макрофагів. Однією з причин, котра викликає зміни в системі HLA є генетичні дефекти; харчова алергія, яка навіть не будучи безпосередньою причиною респіраторного алергозу, значно обтяжує його перебіг. Це підвищена чутливість до ряду продуктів з перших місяців життя ( при введенні соків, прикормів, зловживанні харчовими алергенами жінкою, яка годує грудьми); передастма – це діти: а) хворі первинною пневмонією з астматичним синдромом, котрі мають супутній алергодіагноз чи спадкову схильність до алергозахворювань; б) хворі пневмонією із затяжним та рецидивуючим астматичним синдромом; в) хворі повторною пневмонією з астматичним синдромом. Ведучим фактором формування БА є сенсебілізація організму. Виділяють 2 групи алергенів: екзогенні, які проникають в організм із навколишнього середовища, і ендогенні, які утворюються в органах і тканинах організму. Екзогенні, неінфекційного походження: побутові (домашня пилюка); епідермальні (шерсть, волосся, перхоть тварин) алергени кліщів (постільних, комірних); пилкові (пилок дерев і трав); рослинні харчові (фрукти, овочі, злаки); тваринні харчові (м'ясо, риба); лікарські (антибіотики, сульфаніламіди, препарати ртуті, йодиди, барбітурати, вітаміни); прості хімічні речовини, які набувають алергенних властивостей після взаємодії з тканевими і сироватковими білками. Екзогенні, неінфекційного походження: віруси і мікоплазми (респіраторно-синцитіальний вірус, парагрип, аденовірус); бактерії (стрепто-, стафілокок, токсоплазми, нейсерії); гриби (дріжжеподібні роду Aspergilleus та плісняві роду Penicillium); Ендоалергени утворюються в організмі у більшос...